Учитель-логопед ДНЗ (ясла-садок) № 12 комбінованого типу Мілько Тетяна Сергіївна


/Files/images/15/4511323214.jpg

Освіта: повна вища ( спеціальність «Корекційна освіта». Кваліфікація логопеда, дефектолога, спеціального психолога дошкільних і шкільних закладів,вихователя дітей з вадами психофізичного розвитку.)

Закінчила: Державний вищий навчальний заклад «Донбаський державний педагогічний університет»

Стаж педагогічної діяльності : 4 роки

Логопед - це той фахівець, з чиєю допомогою визначаються та реалізуються необхідні методики щодо усунення дефектів мовлення, актуальних як для дітей, так і для дорослих пацієнтів. Він надає допомогу у «постановці» належним чином звуків, в позбавленні від неправильності у вимові, а також від заїкання (логоневрозу).

Коли йти до логопеда з дитиною?

· При неправильному вимові малюком тих чи інших букв. Дана особливість може вказувати на недорозвиненість стану мовленнєвого апарату, проте в деяких випадках пояснюється і короткою вуздечкою, розташованої під язичком.

· При затримці мовлення у дитини або при повному її відсутності. В якості причин можуть виступати самі різні чинники.

· Занадто повільний або швидкий говір малюка, сплутаність у вимові звуків, їх «проковтування». Причиною таких проявів може служити пошкодження сурдоаппарата або вади в його розвитку. Тут може знадобитися не тільки лікування логопеда, але і ЛОРа.

· Перенесення малюком хірургічного лікування, спрямованого на усунення вроджених лицьових аномалій або аномалій ротоглотки. Саме по собі хірургічне втручання не викликає погіршень в мовних функціях, проте цей фактор передбачає необхідність у привчанні м'язів в комплексі з голосовим апаратом до роботи по-новому.

· При ДЦП у дитини. В основному у таких дітей відзначається дислексія або затримка мовлення. Відсутність лікарської допомоги може призвести до того, що дитина і зовсім не почне розмовляти або його мова буде мати невиразний і змащений вигляд.

Хвороби, які лікує логопед

До числа хвороб, які дозволяє усунути логопед, належать такі їх різновиди:

· афонія, дисфонія (порушення мовленнєвої звучності);

· дислалія (порушення у вимові окремо розглянутих звуків: шепелявість, гаркавість);

· ЗНМ (складне мовленнєве порушення, при якому у дитини з нормальним слухом та інтелектом порушуються усі компоненти мови: лексика, фонетика, грамматика);

· логоневроз (мовленнєвий порушення у вигляді заїкання);

· тахилалия, брадилалия (порушення, які проявляються в швидкості вимови);

· дислексія (мовне порушення, що виявляється в навичках читання);

· ринолалія (тобто гугнявість);

· різні порушення мови, що виникли у пацієнтів на тлі глухоти;

· порушення, пов'язані зі слухом або з вимовою, що виникли на тлі перенесення пацієнтом операції або будь-якої травми.

Хто такий логопед-дефектологПорушення мови бувають не тільки у здорових дітей (без проблем зі слухом, зором і інтелектом). Є окрема категорія - «важкі» діти, і з ними працюють особливі фахівці - логопеди-дефектологи. Вони розвивають не тільки артикуляцію, а й пізнавальну діяльність дітей в цілому - пам'ять, увагу, сприйняття, мислення і багато інших здібності та навички.
Що лікує дефектолог

Дефектолог має таку спеціалізацію, як дефектологія. А це, насамперед, робота з психічними та фізичними вадами дітей. У програму навчання дефектологів входять такі основи, як неврологія і психіатрія, психологія та педагогіка. Ці фахівці вивчають ті науки, які можуть стати в нагоді їм у процесі роботи, а саме сурдопедагогіки і олігофренопедагогіки.

На відміну від дефектолога, логопед займається з звичайними дітьми, без затримки розумового розвитку та порушення роботи ЦНС.

Дефектолог займається з проблемними дітьми, які мають знижений слух або захворювання центральної нервової системи. Дефектолог працює, перш за все, над мисленням дитини, над його способами пізнання світу, а точніше над увагою і сприйняттям мови. На відміну від логопеда, він не виправляє дефекти вимови, а лише допомагає малюкові висловлювати свої думки. Тобто насправді дефектологи не ставлять мова, а тільки борються з проблемами, викликаними розумовими порушеннями.

Дефектолог може почати роботу з дітьми однорічного віку, а логопед приступає до занять з малюками від трьох років. Логопед виправляє й розвиває мову, ставить звуки і вимову, в той час як дефектолог займається відставанням у розвитку дитини, викликаним різними порушеннями, і допомагає малюку пізнавати світ.

Так, наприклад, логопед не буде навчати з дитиною кольору, він буде промовляти їх назви, прагнучи до правильній вимові, в той час як завдання дефектолога – ознайомити малюка з квітами і вивчити назву кожного з них. Тобто, по суті, дефектолог – це широкопрофільний фахівець, в той час як логопед відповідає тільки за виправлення порушень мовлення.

Відмінність дефектолога від логопеда полягає в наступному:
Дефектолог працює з проблемними та хворими дітьми, логопед займається виключно зі здоровими дітлахами.
Дефектолог приступає до занять з однорічними малюками, логопед починає працювати з дітьми по досягненню ними трьох років.
Дефектолог – фахівець широкого профілю, логопед – вузькопрофільний фахівець.

Причини:

Мовлення дітей дошкільного віку

1.Від першого слова малюка до красивого зв'язного мовлення довгий шлях. Але якщо малюк вже зовсім не маля, йому чотири - п'ять років, а дитина погано говорить, ми починаємо розуміти, що розвитком мови потрібно займатися серйозніше. Розвиток мовлення дітей дошкільного віку в значній мірі залежить від того, з якої причини дитина погано або мало розмовляє.

Якщо дитина погано вимовляє окремі звуки.

2.Якщо у дитини дефекти вимови звуків, то причин може бути кілька. Найчастіше страждає якась одна група звуків: шиплячі, свистячі, «р», сонорні. Це може бути пов'язано з повільним розвитком мовного апарату. Слабкість щелепних м'язів може затримувати розвиток правильної артикуляції. Давайте дитині погризти сухарики, цілі фрукти, м'ясо шматочками. Виконуйте мовну зарядку. Не забувайте про дрібну моторику, вона тісно пов'язана з артикуляцією.

Погано розвинений фонематичний слух?

3.Ще одна причина - поганого розвитку фонематичний слуху. Дитина просто не чує своєї неправильної вимови, йому здається, що він говорить як належить. Фонематичний слух можна розвивати спеціальними вправами.

Вправи на розвиток фонематичного слуху

4.Для гри потрібні різні іграшки і предмети, що видають характерні звуки: барабан, дзвінок, ложка, папір і т.д. Дитина сідає спиною до дорослого. Дорослий видає звуки за допомогою різних предметів. Дитина повинна здогадатися, що це за предмет і назвати його, не обертаючись. Звуки можуть бути самими різними: можна кидати м'яч або ложку на підлогу, рвати або м'яти папір, бити предметом про предмету, перевертати сторінки книги і т.д. Варіант гри: дитина сідає спиною до джерела звуку або до вікна, а дорослий запитує, що за звуки він чує. Шум машини, розмова перехожих, гавкіт собаки - всі ці звуки дитина слухає і називає.Якщо грати з кількома дітьми одночасно, з'являється елемент змагання.

Поради батькам:

  1. Не повторюйте за дитиною неправильної вимови звуків.
  2. Розмовляйте з дитиною, правильно вимовляючи слова.
  3. Стежте за мовленням дитини, своєчасно виправляйте неправильну звуковимову дитини.
  4. Якщо мовлення дитини нечітке і незрозуміле для оточення, зверніться до вчителя-логопеда.
  5. Вірші, чистомовки, скоромовки стануть надійними помічниками у вихованні правильного і виразного мовлення дитини.
Кiлькiсть переглядiв: 1037